Розслідування атак на громадські автобуси в Херсоні

Ця публікація видана за фінансової підтримки чеської організації «Людина в біді» в рамках ініціативи «SOS Ukraine» та частково за рахунок гранту від Фундації «Відкрите суспільство». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає позицію організації «Людина в біді» або Фундації «Відкрите суспільство».

Загальні відомості

Місце інциденту: м. Херсон, Херсонська область, Україна
Об’єкти, які зазнали ураження: чотири громадські автобуси в м. Херсон та передмісті
Дати атак: 1 грудня 2024 р., 6 січня 2025 р., 2 березня 2025 р., 9 серпня 2025 р.
Час атак (за місцевим часом): прибл. 08:15, 17:00, 12:20, прибл. 08:00
Убиті та поранені: 10 осіб вбито; 43-47 осіб поранено
Зафіксовані збитки: всі чотири автобуси зазнали ушкоджень
Вид атаки/боєприпасів, що, ймовірно, використані: боєприпаси для скиду з дрона, FPV-дрони

Вступ

Цивільне населення міста Херсон та його передмістя стали мішенями для російських операторів дронів. Як наслідок, щодня фіксуються випадки смертей або поранень. З початку конфлікту артилерійські обстріли та нанесення авіаударів по цивільним районам є частиною тактики Росії. Разом з тим, російські збройні сили, які контролюють протилежний берег Дніпра, в безпрецедентних масштабах підвищили застосування нової тактики, а саме, використання дронів малої дальності для скидання вибухових пристроїв на мирних жителів. Ці атаки, що відбуваються багато разів на день, «тероризують» цивільне населення в Херсоні, й лише найнесприятливіші погодні умови для польотів дронів дають людям перепочинок.

В останні місяці 2024 року російські війська почали цілитися в громадські транспортні засоби Херсону, переважно у автобуси. Щонайменше 31 атаку на транспортні засоби та зупинки громадського транспорту по всій країні зафіксовано «Українським архівом» з 1 грудня 2024 р. по 31 грудня 2025 р. Внаслідок цих атак, згідно з відкритою інформацією, яка проаналізована «Українським архівом», в Україні загинуло 37 осіб і 131 отримала поранення. З них 18 загиблих і 67 поранених на контрольованій Україною частині Херсонської області, що становить трохи менше половини всіх загиблих і більше половини поранених.

Поранені та вбиті унаслідок ударів безпілотників по громадському транспорту за областями. Створено в Microsoft Office Suite на основі даних, зібраних «Українським архівом».

Загальна кількість убитих і поранених унаслідок ударів безпілотників по громадському транспорту за областями. Створено в Microsoft Office Suite на основі даних, зібраних «Українським архівом».

Ці дронові атаки, як правило, спричиняють велику кількість убитих і поранених, оскільки пасажири автобусів зосереджені на малій площині. Усі 22 атаки, що зафіксовані в Херсоні, відбулися на території, яку російські війська називають «червона зона» – смуга землі вздовж західного берега річки Дніпро, де за фіксованими даними, російські війська цілять по цивільному населенню без розбору. Цілення в цивільне населення з боку будь-якої сторони збройного конфлікту може бути порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема, Статті 51 Додаткового протоколу I (1977) Женевських конвенцій. У звіті Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень щодо України при Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), зроблено висновок, що атаки дронів російських збройних сил у Херсоні належать до «злочинів проти людяності у вигляді вбивств та військовими злочинами у вигляді атак на цивільне населення».

Слід зазначити, що українські війська, ймовірно, несуть відповідальність за деякі інциденти, які призвели до смертей і поранень серед цивільного населення в контрольованих Росією районах Херсонської області, однак, за існуючими повідомленнями, такі інциденти трапляються значно рідше. За той самий період, з 1 грудня 2024 року по 31 грудня 2025 року, призначений Росією губернатор Херсонської області Володимир Сальдо повідомив лише про дві такі атаки на громадський транспорт, що призвело до 4 загиблих та 5 поранених.

Атакування з використанням високоточної зброї легко впізнаваних цивільних автобусів, під час їхнього руху у звичайні робочі години, виглядає як навмисний акт, неминучим наслідком якого стало масове заподіяння шкоди цивільному населенню в Херсоні. «Український архів» виявив чотири найсерйозніші атаки в Херсонській області, в яких загалом постраждало щонайменше 53 особи: 10 – загинуло, 43–47 осіб отримали поранення (точну кількість не вдалося встановити через розбіжності в різних джерелах). У цьому розслідуванні аналізуються ці атаки, а також з’ясовується, чому вони відбуваються і хто за них відповідальний.

Методологія

Розслідування зосереджено на чотирьох інцидентах, що сталися з грудня 2024 року до моменту написання цієї доповіді в грудні 2025 року. Обраний часовий проміжок відображає початок значного зростання кількості атак дронів на громадський транспорт у контрольованій Україною частині Херсонської області. Чотири інциденти, які детально описані в цьому розслідуванні, були обрані, ґрунтуючись на доказах того, що дронова атака дійсно відбулася й мала найбільшу кількість убитих і поранених серед подібних інцидентів у Херсонській області протягом обраного періоду часу.

Кожен випадок розслідувано, використовуючи інформацію з відкритих джерел: Telegram, YouTube, X, українських та міжнародних ЗМІ, офіційних заяв уряду та некрологів жертв, а також супутникових знімків, отриманих через Google Earth Pro. У звіті використано 158 джерел. У розслідуванні зібрано інформацію про місце, час, збитки, жертв та можливих винуватців цих інцидентів. Візуальне підтвердження описаних подій надано там, де було можливо, разом з докладанням особливих зусиль, щоб позначити весь графічний контент. У тексті цього звіту графічний контент використано з урахуванням цензури, але за запитом доступні невідредаговані матеріали.

Етика поводження з даними

«Український архів» у своїй роботі прагне впровадити етичні принципи мінімізації ризиків, спрямовані на уникнення заподіяння будь-якої шкоди жертвам та свідкам представленого інциденту. Шкода, згідно з визначенням у «Протоколі Берклі», включає «фізичне або психічне пошкодження майна або його знищення. Сюди може входити цифрова, фінансова, юридична, фізична, психосоціальна чи репутаційна шкода». Через неодноразові напади на цивільні об’єкти та осіб з 2014 року, зокрема з боку підтримуваних Росією «народної міліції» самопроголошених «Донецької/Луганської народних республік» та збройних сил Російської Федерації, було враховано додаткові запобіжні заходи та етичні питання під час підготовки цього розслідування.

«Український архів» підтримує притягнення до відповідальності за міжнародні злочини як один із чотирьох принципів перехідного правосуддя, без якого досягнення сталого миру практично неможливо. З метою встановлення автентичності цифрового контенту, який може бути використаний як потенційний доказ, вжито суворих заходів з перевірки, керуючись «Протоколом Берклі», для підтвердження результатів цього розслідування.

Попередня інформація про постраждалий регіон

Херсон – велике місто на півдні України та адміністративний центр Херсонської області. До війни населення міста становило приблизно 275 000 осіб. Місто стало важливим промисловим центром за період Радянської влади і продовжило залишатися значним виробничим центром у незалежній Україні. Домінуючими галузями промисловості в Херсоні є суднобудування та машинобудування. Херсонський порт був важливим центром міжнародної торгівлі, що з’єднував Україну з глобальними торговельними шляхами через Чорне море. Місто розташоване на західному березі річки Дніпро, безпосередньо навпроти контрольованої на сьогодні Росією території України.

Мапа півдня України, де показано розташування Херсонської області (помаранчевим кольором); мапа створена FPRI (2022 р.); місто Херсон позначено жовтим колом «Українським архівом»; знімок зроблено 7 січня 2026 року.

Херсонська область межує з Кримом, який перебуває під окупацією Російської Федерації з березня 2014 року. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, їй вдалося захопити значну частину Херсонської області, що розташована на схід від річки Дніпро. Російські війська захопили два ключові мости, що з’єднують місто Херсон зі східним берегом річки Дніпро: спочатку дамбу та міст Нової Каховки, в перший день вторгнення, а потім Антонівський міст, 25 лютого. Саме місто було оточене російськими військами 28 лютого. 2 березня тодішній мер Херсона Ігор Колихаєв формально віддав місто російським збройним силам. Встановивши там адміністративний контроль, російська влада переслідувала та притягала до відповідальності всіх, кого вважала прихильниками України.

Протягом 2022 року російські збройні сили зазнавали поразок і втрачали позиції, що до 11 листопада 2022 року завершилося вимушеним відступом з міста Херсона, а також з усіх інших частин Херсонської області на захід від річки Дніпро. Однак територія на протилежному березі Дніпра від Херсона все ще перебувала під контролем Росії. Російські війська розпочали обстріл Херсона майже одразу після відступу з міста і продовжували йогонаносити удари до моменту написання цього звіту. У 2024 році з’явився новий метод обстрілу: використання невеликих дронів для скидання вибухових речовин безпосередньо на цілі, досить часто на цивільне населення. Проросійські джерела зазвичай називають райони, де це відбувається, «червоними зонами».

Мапа «червоних зон» як визначено російською стороною через Telegram-канал «От Мариуполя до Карпат»; місто Херсон позначено «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Інцидент 1:

Атака на автобус, ймовірно, із застосуванням боєприпасу для скиду з дрона, 1 грудня 2024 року (3 загиблих, 10 або 11 поранених)

Що сталося і коли?

КОРОТКИЙ ОПИС ОНЛАЙН-ЗВІТНОСТІ

Уперше про цей інцидент повідомив Олександр Прокудін, голова Херсонської обласної державної (військової) адміністрації. Місцевий Telegram-канал опублікував знімок жовтого міського автобуса з обвугленим отвором у даху. Херсонська обласна прокуратура опублікувала частково цензуроване фото, на якому видно пошкодження та сліди крові всередині автобуса. Розташування отвору в даху автобуса збігається з попереднім фото, опублікованим у Telegram. Українське ЗМІ «Суспільне» повідомило про атаку та її наслідки 1 грудня, повторивши попередні коментарі представників Херсонської обласної влади. Український канал новин ICTV також повідомив про атаку.

ГЕОЛОКАЦІЯ

Відеозаписів атаки або місця атаки та її безпосередніх наслідків не було розміщено. Усі знімки автобуса були зроблені в найближчій лікарні, куди водій доправив поранених пасажирів після удару. Однак «Українському архіву» вдалося визначити приблизне місце удару на основі звітів, маршруту автобуса та місцезнаходження лікарні, до якої його доправили. Автобус рухався за маршрутом № 5, як зазначено на лобовому склі.

Лобове скло автобуса з номером маршруту №5; первинне фото опубліковане із зеленим прямокутником та замальованим номерним знаком на Telegram-каналі «ХЕРСОН: Non Fake»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Мапа маршруту № 5 доступна на сайті «Wikiroutes». За даними місцевих ЗМІ, інцидент стався поблизу площі Чорновола та мікрорайону Кіндійка, у найсхіднішій частині маршруту.

Мапа маршруту № 5 створена «Wikiroutes»; маркер сторони світу додано «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Збільшене зображення ділянки маршруту № 5 на мапі «Wikiroutes». Назви «Кіндійка», «Площа Чорновола» та позначки сторони світу додані «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Лікарню, до якої автобус доправили після атаки, ідентифіковано за прізвищем одного з хірургів, який там працював. У 2023 році цей лікар був нагороджений державними нагородами, і «Укрінформ» визначили місце його роботи як Херсонську міську клінічну лікарню ім. О. С. Лучанського. Ця лікарня розташована у Дніпровському районі міста, що знаходиться вздовж маршруту № 5, менше ніж за 3 км. від приблизного місця атаки.

Місцезнаходження лікарні, куди доставили постраждалих. Мапа створена на «Wikiroutes»; позначки міської лікарні, приблизного місця інциденту та сторони світу додані «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Попередньо оприлюднені знімки лікарні з довоєнного періоду збігаються із зображеннями з автобусом, зробленими після того, як він прибув до лікарні. Відмічено кілька характерних ознак, що співпадають: перша – це тип використаної цегли. На обох зображеннях видно бежеві цеглини з сірим цементом навколо білого входу у відділення. Цеглини викладені таким чином, що почергові ряди складаються з довгих і коротких сторін цегли. На знімку, зробленому після інциденту, літери над входом видалені або збиті, але їхні контури залишаються видимими. Вікна (на знімках після інциденту вони забиті дошками) розташовані на тому самому місці, зокрема, над сірими вхідними дверима.

Довоєнне фото лікарні взято з сайту Херсонської обласної державної (військової) адміністрації (ліворуч); фото автобуса після інциденту скопійовано зі сторінки Telegram-каналу «ХЕРСОН: Non Fake»; водяний знак і зелений прямокутник додані Telegram-каналом «ХЕРСОН: Non Fake»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Довоєнне фото лікарні з написом «ПРИЙМАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ» взято з сайту Херсонської обласної державної (військової) адміністрації (ліворуч); контури літер, які залишаються видимими на фото автобуса після інциденту, що скопійовано зі сторінки Telegram-каналу «ХЕРСОН: Non Fake»; водяний знак і зелений прямокутник додані «ХЕРСОН: Non Fake»; контур цеглин та розташування вікон збігаються на обох зображеннях; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

ХРОНОЛОКАЦІЯ

Найраніше повідомлення про інцидент опубліковано Олександром Прокудіним на його офіційному каналі в Telegram 1 грудня 2024 року о 09:39 за місцевим часом. Він зазначив: «Близько 8:15 російські військові атакували з БпЛА громадський транспорт у Дніпровському районі». Пізніші повідомлення на місцевих Telegram-каналах, «Суспільному» та ICTV (з посиланням на Прокудіна) також вказували, що інцидент стався приблизно о 08:15 за місцевим часом. Найраніше візуальне підтвердження інциденту було опубліковано Telegram-каналом «Х**вый Херсон» о 09:40 за місцевим часом, майже одночасно із заявою Прокудіна.

Найраніше фото пошкодженого автобуса опубліковано Telegram-каналом «Х**вый Херсон»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

Згідно зі звітами та першим візуальним підтвердженням, інцидент стався того ранку до 09:39.

ПОШКОДЖЕННЯ

На знімках автобуса, зроблених після атаки, видно отвір у даху з обвугленням по боках, що свідчить про вплив дуже високої температури. Усередині автобуса помітні пошкодження, що схожі на сліди від осколків, які зосереджені поблизу отвору в даху. Вікна автобуса розбиті.

Фотографії автобуса після інциденту опубліковані Telegram-каналом «ХЕРСОН: Non Fake». Червоні позначки додані «ХЕРСОН: Non Fake»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

За цими знімками є очевидним, що автобус зазнав пошкоджень. Жодних знімків, відеозаписів чи повідомлень про пошкодження поза автобусом не було розміщено.

ВИКОРИСТАНІ БОЄПРИПАСИ

Ґрунтуючись на зображеннях пошкоджень, які завдані автобусу, та заяв офіційних осіб, атака, ймовірно, була здійснена за допомогою дрона малої дальності з використанням боєприпасів для скиду з дрона. Боєприпас для скиду доставляється за допомогою невеликого комерційного або спеціально сконструйованого дрона. Дрон може нести один або декілька боєприпасів, які є або імпровізованими, або адаптованими з існуючих боєприпасів, таких як, наприклад, 30-мм граната ВОГ-17, початково виготовлена для використання у автоматичних гранатометах. У Херсоні та навколо нього щомісяця фіксуються сотні таких атак. Відео, що демонструє таку атаку на подібний автобус у Херсоні 19 листопада 2024 року, опубліковане в Telegram прокремлівськими каналами, показує пошкодження автобуса, схожі на ті, що були зафіксовані під час інциденту 1 грудня.

Популярний прокремлівський Telegram-канал «От Мариуполя до Карпат» (t.me/osvedomitell_alex) написав, що автобус використовувався для перевезення боєприпасів, включно з саморобним вибуховим пристроєм, який випадково вибухнув.

ЖЕРТВИ АТАКИ

За словами завідувача хірургічним відділенням Херсонської міської клінічної лікарні імені О. С. Лучанського, з 15 пасажирів, які перебували в автобусі на момент удару, троє людей було вбито і ще десять отримали поранення. Голова Херсонської обласної державної (військової) адміністрації Олександр Прокудін заявив, що поранення отримали вісім осіб.

Однією із загиблих була відома місцева громадська діячка-волонтерка Римма Бараненко. Згідно з некрологом, вона їхала до церкви, яку регулярно відвідувала; атака сталася невдовзі після того, як вона сіла в автобус. На момент смерті їй було 41 рік. Прокремлівський Telegram-канал «От Мариуполя до Карпат» (t.me/osvedomitell_alex) після атаки опублікував допис, у якому звинуватив Бараненко у зборі розвідданих про російські війська, що окупують Херсон, та висловив радість з приводу її смерті. Цей допис був опублікований у продовження попереднього твердження, що вибух стався внаслідок бомби, яку принесла пасажирка, натякаючи на те, що Бараненко була відповідальною за інцидент. Жодних доказів на підтвердження заяв каналу не було надано, а також не виявлено під час подальших пошуків.

З-поміж постраждалих, трьох було переведено до спеціалізованої клініки через травми голови. П'ятеро з семи потерпілих, які залишилися в лікарні, отримали серйозні травми й потребували невідкладної хірургічної допомоги. За словами завідувача хірургічним відділенням, більшість постраждалих отримали осколкові та вибухові поранення верхньої частини тіла. Прокудін вказав двох постраждалих: 56-річна жінка з уламковим пораненням голови та кінцівок і 70-річна жінка з переломом гомілки.

Інцидент 2:

Атака на автобус, за повідомленнями, із застосуванням боєприпасу для скиду з дрона, 6 січня 2025 року (2 загиблих, 8 поранених)

Що сталося і коли?

КОРОТКИЙ ОПИС ОНЛАЙН-ЗВІТНОСТІ

Про цей інцидент вперше офіційно повідомив [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] Роман Мрочко, голова Херсонської міської військової адміністрації, о 17:32 за місцевим часом на своїй офіційній сторінці в Telegram-каналі. Мрочко надав інформацію про шістьох поранених, але кількість постраждалих зросла до двох загиблих і вісьмох поранених 13 січня 2025 року, коли одна з тяжкопоранених пасажирок померла від отриманих травм. Прокудін опублікував відео [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ], на якому видно автобус, що стоїть на місці. Відео було знято на вулиці після заходу сонця. Оператор камери підходить до відкритих дверей, показуючи калюжу крові на підлозі автобуса, а також пошкодження салону. Багато провідних українських видань новин, серед яких «Суспільне», «Українська правда» та «ТСН», повідомили про атаку протягом декількох хвилин та годин після її скоєння. Міжнародні новини не висвітлювали атаку детально, але агентство «Reuters» повідомило про неї протягом години після скоєння.

ГЕОЛОКАЦІЯ

За словами Мрочка, удар стався [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] в Корабельному районі міста і був націлений на автобус, що рухався за маршрутом № 03. Ресурс «ХЕРСОН: Non Fake» визначив місце події як мікрорайон Шуменський у Корабельному районі. Найраніше згадування про інцидент було опубліковано на сторінці Telegram-каналу «ХЕРСОН: Non Fake», який о 16:49 за місцевим часом написав, що атака сталася «декілька хвилин тому». Захід сонця в Херсоні 6 січня 2025 року був о 16:17. Відповідно до цього, відео та фото [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ], що зроблені в автобусі після атаки, були зняті після заходу сонця. На існуючих зображеннях не видно що саме є навкруги автобуса, тому точне місце події не вдалося незалежно перевірити.

Скріншот з відео [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] опублікованого Олександром Прокудіним у Telegram. Цифра «3» є видимою, але частково прикритою на електронному дисплеї у верхній частині лобового скла. Маршрут «Комишани – Корабель» також збігається із зупинками на маршруті № 3.

Однак приблизне місце атаки було встановлено за допомогою мапи маршруту № 3, яким, за повідомленнями, автобус рухався під час інциденту. Маршрут пролягає через мікрорайон Шуменський вздовж вулиці Кості Гордієнка, проспекту Святих Кирила і Мефодія, вулиці 1-шій Вірьовчиній та вулиці Полтавській.

Мапа маршруту № 3 в Херсоні, мікрорайон Шуменський позначений червоним кольором «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

ХРОНОЛОКАЦІЯ

Найраніше згадування про інцидент з’явилося на сторінці «ХЕРСОН: Non Fake» 6 січня 2025 року о 16:49 за місцевим часом; там вказано, що інцидент стався «декілька хвилин тому». Олександр Прокудін заявив, що інцидент стався «приблизно о 17:00». Найраніше візуальне підтвердження інциденту було опубліковано «ХЕРСОН: Non Fake» о 17:23.

Найраніше опубліковане зображення автобуса зі сторінки «ХЕРСОН: Non Fake» (ліворуч); скріншот із відео [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] опублікованого Олександром Прокудіним (праворуч). Автобус було ідентифіковано як ту саму модель за вентиляційними люками [сині], розташуванням пасажирських вікон, а також розміщенням передніх фар і бічних покажчиків повороту. Сині позначки на вентиляційних люках додані «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

ПОШКОДЖЕННЯ

На відео Прокудіна, де знято автобус після інциденту [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ], спостерігаються видимі пошкодження другого та третього пасажирських вікон з боку водія, а також обшивки над ними. Друге та третє вікна відсутні – ймовірно, вони були зруйновані під час інциденту, тоді як залишки обшивки можна побачити на пасажирських сидіннях під пошкодженою частиною автобуса [скріншот не наведено через жорсткий вміст]. На передньому лобовому склі є дві великі групи тріщин. На кузові автобуса немає видимих пошкоджень, що вказує на те, що пошкодження не виникли в результаті зіткнення з іншим транспортним засобом або нерухомим об’єктом.

Зовнішній вигляд автобуса на відмітці часу 0:02 (ліворуч), вид салону автобуса на відмітці часу 0:30 (праворуч); обидва скріншоти з відео Прокудіна [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ]. Пошкоджена частина автобуса позначена зеленим кольором «Українським архівом»; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

ВИКОРИСТАНІ БОЄПРИПАСИ

Роман Мрочко повідомив, що атака здійснена з використанням боєприпасу для скиду з дрона. Найбільші пошкодження автобуса спостерігаються у верхній лівій частині салону, де дах автобуса схиляється до боків. Це відповідає використанню боєприпасу для скиду з дрона, оскільки такі боєприпаси використовують силу тяжіння для польоту до цілі і, таким чином, повинні бути запущені з-над ціллю. Однак жодних зображень боєприпасу або його компонентів, що пов’язані з цим інцидентом, не виявлено з-поміж розміщених фото та відео, що унеможливлює остаточну ідентифікацію використаного боєприпасу.

Протягом години після інциденту проросійський блогер у Telegram заявив, що інцидент був спричинений вибуховим пристроєм, який перевозили в автобусі Збройні сили України. Пошкодження автобуса не відповідають цій заяві. Найбільшого пошкодження зознала та частина автобуса, де немає відсіків для зберігання або будь-якого місця для того, щоб приховати вибуховий пристрій. Сидіння, що під найбільш пошкодженою ділянкою, не мають ознак ушкоджень, які б вказували на те, що саме вони були епіцентром вибуху.

Кадр із відео [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] салону автобуса після атаки (Херсонська обласна військова адміністрація). Сидіння, навколо яких найбільше уламків, є цілими, і не виглядають такими, що перебували в епіцентрі вибуху; кадр обрізано та знебарвлено «Українським архівом».

ЖЕРТВИ АТАКИ

За офіційними даними, в результаті інциденту дві людини втратили життя, ще вісім отримали поранення. Перша смерть сталася на місці події. За словами Мрочка, загиблим був Володимир Іванович Шум, 50-річний еколог, який працював у Херсонській міській адміністрації. Згідно з некрологом, на момент смерті він був єдиним екологом, який працював у Херсонській громаді. Другою жертвою стала 56-річна Лариса Іванівна Досенко, яка отримала тяжкі поранення й померла в лікарні 13 січня 2025 року, через шість днів після інциденту. Вона була спеціалістом Державної податкової служби України.

Також загалом було поранено вісім осіб. У перших повідомленнях Мрочка йшлося про п’ятьох поранених пасажирів: жінки віком 48, 52, 56, 59 та 31 років, усі з вибуховими та осколковими пораненнями. Через кілька хвилин після цього повідомлення Мрочко додав, що водій, 66-річний чоловік, також був госпіталізований. Протягом наступних двох годин було додатково повідомлено про госпіталізацію з вибуховими та осколковими пораненнями 21-річного чоловіка та 26-річної жінки, які були в автобусі. Ще двоє потерпілих, 34-річний чоловік та 55-річна жінка, звернулися по допомогу наступного дня з подібними травмами, отриманими внаслідок цього інциденту. Кількість поранених залишалася 9 до смерті Лариси Досенко 13 січня.

Інцидент 3:

Атака на автобус із застосуванням безпілотного літального апарата (БпЛА), 2 березня 2025 року (2 загиблих, 10 поранених)

Що сталося і коли?

КОРОТКИЙ ОПИС ОНЛАЙН-ЗВІТНОСТІ

2 березня 2025 року пасажирський автобус, як стверджується, був атакований БпЛА, який вбив дві людини та поранив дев’ять інших; наступного дня з’явився ще один потерпілий з легкими пораненнями, що збільшило загальну кількість поранених до 10. Українські видання новин підхопили цю розповідь того ж дня, зокрема, «Суспільне», «Українська правда» та «24 Канал» опублікували короткий опис офіційних заяв та коментарів. Міжнародні ЗМІ не висвітлювали цей інцидент детально.

ГЕОЛОКАЦІЯ

На відеозаписах, пов’язаних з інцидентом, видно зовнішній вигляд та салон автобуса, який виглядає як запаркований у гаражі. Відеозаписів чи фотографій атаки виявлено не було. Telegram-канал «ХЕРСОН: Non Fake» повідомив, що дрон атакував автобус № 47 на вулиці Університетській. На цій вулиці знаходиться відомий об’єкт «Супутник» – житловий комплекс, що розміщений у Дніпровському районі. Єдина зупинка, на якій зупиняється автобус маршруту № 47 поблизу, називається «Супутник». Зупинка розташована по обидва боки вулиці Університетської. Однак через відсутність візуальних доказів цю інформацію не вдалося незалежно перевірити.

Мапа маршруту № 47 у Херсоні [червоний квадрат позначає збільшену ділянку] (ліворуч); розташування автобусних зупинок, де, як стверджується, сталася атака (праворуч). Червоний квадрат, написи та позначки сторони світу додані «Українським архівом».

ХРОНОЛОКАЦІЯ

Найраніше, 2 березня 2025 року о 12:51 за місцевим часом, про інцидент повідомив Роман Мрочко, написавши про «чергову атаку» на громадський автобус. «ХЕРСОН: Non Fake» стверджував, що, за попередніми даними, атака сталася о 12:20. Ця атака збігається з серією дронових ударів по контрольованим Україною районам Херсонської області, багато з яких цілили по транспортним засобам: о 06:30 у селищі Козацьке загинув цивільний; о 07:30 FPV-дрон атакував велосипедиста в місті Херсоні; о 13:30 FPV-дрон атакував мотоцикліста в Херсоні, а о 17:30 дрон, скинувши боєприпас, атакував автомобіль у селі Урожайне, вбивши одного цивільного і ще одного поранивши. Перше візуальне підтвердження атаки автобуса надала поліція Херсонської області о 13:52 того ж дня. Зважаючи на час повідомлень від обох офіційних джерел, таких як поліція Херсонської області та Роман Мрочко, а також від авторитетних ЗМІ, таких як «Суспільне», та незалежних блогерів, таких як «ХЕРСОН: Non Fake», інцидент, ймовірно, стався приблизно чи о 12:20, але не пізніше 12:51 за місцевим часом.

ПОШКОДЖЕННЯ

На знімках наслідків атаки, опублікованих поліцією Херсонської області, видно автобус, припаркований у гаражі або іншій будівлі. На знімках помітні пошкодження задньої частини та салону автобуса. Заднє лобове скло відсутнє, як і інші вікна в задній частині автобуса. Частини жовтого зовнішнього корпусу автобуса відсутні в області над заднім лобовим склом, але їх можна побачити на фотографіях з салону автобуса, де вони лежать на підлозі перед останнім рядом сидінь. Велика кількість розбитого скла розкидана всередині автобуса на підлозі та сидіннях. На підлозі та сидіннях автобуса також є інші уламки та сліди крові. Сидіння мають пробиті отвори, ймовірно пов’язані з інцидентом.

Пошкодження зовнішньої частини автобуса (ліворуч); пошкодження внутрішньої частини автобуса (праворуч). Частини зовнішнього корпусу автобуса позначені червоним кольором «Українським архівом». Зображення опубліковані поліцією Херсонської області; дата найпізнішого перегляду – 7 січня 2026 року.

ВИКОРИСТАНІ БОЄПРИПАСИ

Як повідомляється, цей інцидент став наслідком атаки безпілотника, проте джерела розходяться в думках щодо того, чи було здійснено атаку за допомогою скиду боєприпасу з дрона, чи FPV-дроном. FPV-дрон працює наступним чином: він влітає в ціль і здетоновує прикріплений до нього боєприпас. Роман Мрочко спочатку поінформував, що автобус атакували «з безпілотника», що зазвичай стосується ознак скиду боєприпасу з дрона. Однак о 12:16 Мрочко повідомив, що «ще один російський FPV» рухався вулицею Університетською; відповідно, другий такий дрон був помічений протягом кількох хвилин. О 12:21 Прокудін написав: «...можлива атака російського FPV-дрона!», хоча незрозуміло, чи йшлося про атаку, яка уже сталася, чи про очікувану атаку. Крім того, прокремлівські джерела того дня писали про використання 44 FPV-дронів проти контрольованих Україною територій Херсонської області. Херсонська обласна прокуратура повідомила, що атака на автобус була здійснена шляхом скидання вибухівки з БпЛА, тобто скиду боєприпасу з дрона. Зображення, опубліковані Національною поліцією України, не містять жодних ідентифікованих залишків боєприпасів, що унеможливлює незалежну ідентифікацію типу боєприпасу.

ЖЕРТВИ АТАКИ

О 13:04 за місцевим часом Олександр Прокудін повідомив, що одна людина загинула і ще 6 отримали поранення, з яких троє були госпіталізовані з мінно-вибуховими травмами: 56-річний чоловік, 66-річна жінка та 72-річний чоловік. Трохи більше ніж за годину він оновив інформацію, написавши, що 53-річна жінка загинула, а ще семеро отримали поранення: 19-річний чоловік, 56-річний чоловік, 58-річна жінка, 61-річна жінка, 64-річний чоловік, 66-річна жінка та 72-річний чоловік. О 14:22 Херсонська обласна державна (військова) адміністрація поінформувала, що звернулися й були госпіталізовані ще дві жертви: 69-річна жінка з мінно-вибуховою травмою й уламковим пораненням ноги та шиї, а також 73-річна жінка з невизначеною вибуховою травмою та пораненням руки. Кілька хвилин потому було ідентифіковано ще одну жертву – 58-річного чоловіка з мінно-вибуховою травмою та уламковим пораненням ноги. О 08:04, 3 березня Прокудін повідомив, що 61-річна мешканка Херсона, яка мала поранення голови, спини, передпліччя та руки, померла в лікарні. О 10:05, 3 березня 56-річний чоловік звернувся за медичною допомогою через вибухову травму та погіршення слуху, отриманих під час інциденту, що збільшило загальну кількість жертв до 2 загиблих та 10 поранених.

Інцидент 4:

Подвійний удар по автобусу та рятувальникам біля селища Інженерне, 9 серпня 2025 року (3 загиблих, 15-18 поранених)

Що сталося і коли?

КОРОТКИЙ ОПИС ОНЛАЙН-ЗВІТНОСТІ

Найраніше повідомлення про інцидент надійшло від Telegram-каналу «Х**вый Херсон» 9 серпня 2025 року о 09:29, у якому зазначалося, що в передмісті Херсона уражено автобус, у якому серйозних травм зазнала 66-річна жінка. Цю інформацію офіційно підтвердила Херсонська обласна державна (військова) адміністрація о 09:35, вказавши, що інцидент стався близько 08:00, та надавши інформацію про 6 поранених пасажирів, включаючи вищезгадану 66-річну жінку. Трохи пізніше, о 09:50, Олександр Прокудін опублікував оновлення, в якому заявив, що 2 людини загинули і ще 10 отримали поранення. Українські ЗМІ, такі як «Українська правда», «24 Канал» та «LB.ua», також висвітлювали інцидент, здебільшого спираючись на інформацію, надану Херсонською обласною державною (військовою) адміністрацією та Олександром Прокудіним. Деякі міжнародні платформи, такі як Yahoo та MSN, поширювали перекладені версії українських новин. Жодних незалежних неукраїнських повідомлень про цю атаку не було виявлено. Декілька джерел, зокрема, «ХЕРСОН: Non Fake», заявляли, що це був подвійний удар. Херсонська обласна державна (військова) адміністрація заявила, що перший удар було завдано скидом боєприпасу з дрона, а другий – FPV-дроном під час рятування поранених пасажирів; тоді як патрульна поліція Херсонської області заявила, що обидва удари було завдано FPV-дронами.

ГЕОЛОКАЦІЯ

«Українському архіву» не вдалося встановити точне місце розташування цієї атаки. Згідно з описом каналу «ХЕРСОН: Non Fake», інцидент стався на Бериславській трасі (E97) поблизу населеного пункту Інженерне. Однак «Українському архіву» не вдалося зіставити відеоматеріали, надані «ХЕРСОН: Non Fake», з будь-яким конкретним місцем на Бериславській трасі поблизу селища Інженерне. Відсутність впізнаваних об’єктів або панорамних кадрів у будь-яких загальнодоступних зображеннях та відеозаписах наслідків атаки унеможливила ідентифікацію точного місця події. Однак ділянка шосе, на якій, ймовірно, знаходиться місце атаки, була визначена за її близькістю до Інженерного.

Потенційні місця атаки (червоним) на зображенні Google Maps. Червона лінія для позначення ділянки дороги з імовірним місцем атаки, назви Херсон, Інженерне, Наддніпрянське та позначки сторони світу додані «Українським архівом».

ХРОНОЛОКАЦІЯ

Найраніше повідомлення про інцидент надійшло від Telegram-каналу «Х**вый Херсон» о 09:29 за місцевим часом 9 серпня 2025 року – день атаки. У цьому повідомленні не вказано точний час, лише зазначено, що інцидент стався вранці. Херсонська обласна державна (військова) адміністрація вперше опублікувала інформацію про інцидент о 09:35, але заявила, що інцидент стався «близько 08:00». Херсонська обласна прокуратура повідомила [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ], що інцидент стався «близько 08:30». Найраніше візуальне підтвердження інциденту було опубліковано [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] Херсонською обласною прокуратурою о 09:39. Зображення є частково відредагованою фотографією [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] салону автобуса; на ній видно людину, яка перехилилася через одне з сидінь, а також кількох інших людей, які сидять і стоять у автобусі з бинтами та іншими ознаками поранень. Правий нижній кут фотографії сильно запіксельований. Зображення показує лише [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] салон автобуса, проте воно збігається з набором відео та фото [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] з натільної камери поліцейського, де показано внутрішню і зовнішню частину автобуса; зображення салону автобуса збігаються в обох публікаціях у Telegram. Час другого удару не ідентифіковано.

ПОШКОДЖЕННЯ

Автобус отримав видимі пошкодження даху. Це можна побачити на знімку [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ], завантаженого зі сторінки Херсонської обласної прокуратури. У верхній частині знімка [ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ЖОРСТКІ КАДРИ] видно, як панель даху звисає всередину від стелі, що свідчить про пошкодження, характерні для осколків або інших дрібних снарядів.

Фотографія салону пошкодженого автобуса, що завантажена Херсонською обласною прокуратурою. Червоний прямокутник навколо пошкодженої панелі даху та чорні прямокутники [для приховування зображень насильства] додані «Українським архівом».

Виглядає, що внаслідок пошкодження в даху утворилася дірка, про що свідчить сонячне світло, яке падає на праву частину пошкодженої стельової панелі. Це світло не проходить крізь вікна автобуса, оскільки сонце знаходиться над автобусом, а не на рівні з ним, про що свідчать тіні на шторах.

Фотографія салону пошкодженого автобуса, що завантажена Херсонською обласною прокуратурою. Помаранчеві стрілки для вказівки куту падіння сонячного світла у автобусі та чорні прямокутники додані «Українським архівом».

На знімку автобуса після евакуації пасажирів, що опубліковано Telegram-каналом «Х**вый Херсон», зображено білі частини уламків, які розкидані в центральному проході. Ці пошкодження відповідають раніше ідентифікованому пошкодженню даха.

Знімок салону пошкодженого автобуса опубліковано Telegram-каналом «Х**вый Херсон».

Решта частина автобуса виглядає неушкодженою, розбитих вікон чи розбитого автоскла не спостерігається. Однак на наведених вище знімках відображено лише наслідки першого удару; жодного візуального підтвердження наступного удару (який, за повідомленнями, влучив у машини служб екстреної допомоги) виявлено не було.

ВИКОРИСТАНІ БОЄПРИПАСИ

Перший удар, за наданою інформацією, завдано з використанням дрона, проте джерела розходяться в думках щодо того, чи був це скид боєприпасу з дрона, чи FPV-дрон. Прокуратура Херсонської області спочатку заявила, що атака була здійснена за допомогою FPV-дрона, але менш ніж за годину уточнила, що атака була результатом скиду боєприпасу з дрона. Telegram-канал «Х**вый Херсон» повідомив, що обидві атаки були здійснені FPV-дронами.

ЖЕРТВИ АТАКИ

У повідомленнях, які опубліковані в день атаки, стверджується, що в період між двома ударами загинули дві людини (чоловік 50 років, чоловік 69 років) і 16 осіб, у загальній кількості, отримали поранення. Серед поранених – десять жінок і шість чоловіків віком від 23 до 83 років. Одного з поранених чоловіків було транспортовано на лікування до сусідньої області через відкриту черепно-мозкову травму, а четверо поранених були госпіталізовані до реанімації через ушкодження життєво важливих органів. Ще четверо людей були ушпиталені з менш серйозними травмами, в той час як решту жертв було виписано з лікарні після надання першої медичної допомоги. Переважна більшість жертв отримали поранення або загинули під час першого удару, другий удар призвів до поранення трьох поліцейських; не зрозуміло, чи були ці троє зараховані до зазначеної кількості поранених. Однією з жертв був Володимир Миколайович Ординський, брат Миколи Ординського, мера Херсона в 1998–2002 роках. Один із поранених, Микола Іларіонович Починко, відомий профспілковий діяч, помер від отриманих травм 21 серпня 2025 року, за 8 днів до свого 81-го дня народження; його зять та онук також отримали поранення. Смерть Починка призвела до того, що остаточний підрахунок жертв обох ударів склав 3 загиблих та 15–18 поранених.

Завдана Шкода

Хоча матеріальні збитки, завдані під час цих чотирьох інцидентів, є незначними в більш масштабному контексті війни, ці атаки є показовими прикладами щоденних ударів безпілотників, що призводять до поранень і смертей. Справжніми втратами, спричиненими цими атаками, є загибель людей, поранення та терор, яких зазнає цивільне населення Херсонської області. Кампанія атак дронів у Херсоні потенційно може становити «акти насильства або погрози насильством, основною метою яких є тероризувати цивільне населення», що заборонено Статтею 51(2) Додаткового протоколу I Женевської конвенції. Через такі інциденти буденні справи, такі як поїздка на роботу, покупка продуктів або просто винесення сміття, тепер є серією рішень, від яких залежить життя чи смерть. Вплив цього на мешканців Херсона важко оцінити кількісно, але він, безсумнівно, є величезним, особливо з огляду на те, що атаки дронів стали регулярними вже як понад рік.

Потенційно відповідальні

Можемо навести кілька факторів, які вказують на те, що відповідальність за ці атаки несуть Збройні сили Росії. По-перше, ці інциденти сталися в більш ширшому контексті активно-оприлюднених у ЗМІ ударів російських безпілотників по цій місцевості. У таблиці нижче наведено дані про кількість цивільних осіб, які загинули й отримали поранення в результаті інших атак безпілотників у Херсонській області в ті ж дні, що й атаки, подані в розслідуванні (постраждалі, про яких йдеться мова в цій доповіді, не включені до підрахунків у цій таблиці). Telegram-канали, пов’язані з російськими збройними силами, часто хизуються атаками проти так званої «живої сили противника», яка, очевидно, є цивільними особами та цивільною інфраструктурою. Парадоксально, але один із тих самих Telegram-каналів, який стверджував, що вибухи всередині автобусів були спричинені саморобними вибуховими пристроями, також опублікував відео атаки зі скидом боєприпасу з дрона на комунальних працівників, які стали мішенню, оскільки вони ремонтували критично важливу інфраструктуру.

КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ ТА ПОРАНЕНИХ ВНАСЛІДОК ІНШИХ АТАК БПЛА В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Дата інциденту	Загиблі в інших інцидентах	Поранені в інших інцидентах	Джерела
01 грудня 2024 р.	0	2	I, II
06 січня 2025 р.	1	6	(I, II, III, IV, V, VI)
02 березня 2025 р.	1	1	(I, II)
09 серпня 2025 р.	0	0

З огляду на ширший контекст атак проти цивільного населення, які проводилися шляхом скиду боєприпасів з дронів, та публічне визнання відповідальності джерелами, наближеними до збройних сил Росії, існуючі показники вказують на те, що відповідальність за ці атаки несе Російська Федерація.

Висновок

Широке використання дронів для нанесення ударів по цивільному населенню викликає занепокоєння. Особливо тому, що оператор дрона може набагато точніше вибирати ціль, ніж командир артилерійської установки чи міномета. Дрони, за умови вмілого використання, є високоточним озброєнням, і це означає, що більшість, якщо не всі, атаки на цивільне населення навряд чи можна пояснити помилковою ідентифікацією цілі, а навпаки – це цілеспрямовані дії. Це, в першу чергу, стосується атак на автобуси, які завдяки їхній формі та кольоровій гамі легко ідентифікувати як цивільні об’єкти. У той час як наміри, що стоять за цими атаками, відомі лише виконавцям, їхні наслідки очевидні для всіх. Психологічна травма від того, що практично для розваги на тебе, день за днем, полюють ворожі солдати, використовуючи дрони, буде ще десятиліттями відчуватися після усунення фізичних пошкоджень.

Зіткнувшись із загрозою балістичних ракет, крилатих ракет та великих далекобійних дронів, Україна отримала вкрай необхідні системи протиповітряної оборони, щоб зменшити пошкодження. Однак на сьогодні не існує жодної серійно виробленої антидронової системи зброї. Ймовірно, такі атаки триватимуть, поки достатнього тиску не вчинено на російське керівництво, щоб воно припинило незаконне вторгнення в Україну й атаки на цивільне населення, а тих, хто відповідальний за наказ і здійснення таких атак, не притягнуто до відповідальності.

.css-68jq5d{padding-bottom:1.45rem;color:#ffffff;-webkit-transition:0.25s;transition:0.25s;}.css-68jq5d:hover{-webkit-text-decoration:underline;text-decoration:underline;}INVESTIGATIONS

Розслідування атак на громадські автобуси в Херсоні

INVESTIGATIONS